Втома і виснаження в кінці робочого тижня  можуть бути цілком природніми станами. Однак, якщо ці відчуття супроводжують вас майже постійно, тоді варто задуматись чи не маєте ви справу із власним емоційним вигоранням.

Вигорання створює суттєві проблеми в житті людини та заважає її нормальній життєдіяльності. Це синдром, що є результатом хронічного стресу на роботі.

Емоційне вигорання безпосередньо стосується роботи, і у ВООЗ вважають, що цей термін не варто застосовувати щодо інших сфер життя.

Водночас, важливо розуміти, що йдеться не лише про велике навантаження на роботі, а також про значний і тривалий стрес. Саме тому емоційне вигорання часто трапляється у тих, хто постійно взаємодіє з іншими людьми — лікарів, психологів, вчителів та поліцейських.

Для людини, яка “вигоріла” характерне:

- відчуття мотиваційного та фізичного виснаження;

- психологічне дистанціювання від професійних обов’язків; 

- цинічне чи негативне ставлення до своїх обов’язків; 

- зниження працездатності.

Також у людини може спостерігатися порушення харчової поведінки та сну, непевність у своєму професіоналізмі чи здібностях. Часто вигорання супроводжується цинізмом стосовно роботи та колег.

Емоційне вигорання можуть спричиняти ряд факторів, пов’язаних із роботою:

- неможливість впливати на процеси, які стосуються вашої роботи;

- відчуття ізольованості в колективі;

- незрозумілі та нечіткі робочі вимоги/очікування;

- незручні робочі умови (колеги відволікають, а керівництво втручається в роботу в дрібних питаннях);

- відсутність балансу між роботою та особистим життям.

Серед факторів, які впливають на появу емоційного вигорання — постійна робота в позаробочий час, надмірне навантаження, “нездоровий” трудоголізм і прагнення бути залученим у всі процеси, а також монотонність роботи та відсутність помітних її результатів.

Що робити, аби уникнути емоційного вигорання або подолати його:

- дбати про збереження балансу між роботою та особистим життям ;

- робити перерви на відпочинок під час робочого дня;

- виділяти час на заняття, непов’язані з роботою;

- за потреби звернутися до психолога чи психотерапевта;

- достатньо спати та відпочивати;

- регулярно займатися спортом.

Управління поліції охорони у Львівській області