Як допомогти собі й оточуючим у непрості часи військового часу

 «Психологічна самодопомога та група підтримки» - тема тренінгу, який відбувся сьогодні в Департаменті поліції охорони в офлайн і онлайн режимі для представників комунікації та психологів Управлінь поліції охорони зі всієї України.

Надія Копаниця – фасилитатор, бізнес-тренерка, психологиня, коуч, супервізор й неймовірна жінка, яка переймається проблемами й надає практичну допомогу усім, хто опинився в біді у зв'язку з війною –  була спікером на тренінгу.

Головний посил зустрічі – будь корисним та допомагай тим, хто гостро потребує підтримки. Справді, ми маємо бути на своєму місці й робити те, що вміємо. Благодійність, волонтерство – це не нові поняття, адже багато хто з присутніх допомагав та продовжує працювати в цьому напрямку. Будучи на своїх робочих місцях, ми отримуємо дохід, сплачуємо податки, користуємось послугами медичних закладів, перукарів, закладів харчування і тим самим забезпечуємо збереження зарплат працівників та функціонування закладів й підприємств. Ми купуємо продукти, взуття, одяг, книги – це кругообіг коштів і підтримка економіки нашої країни.

- Ми створюємо коло балансу, де нам комфортно. Для когось це цінності, відносини, самовдосконалення, професійна реалізація, добробут, сприйняття та визнання, а для когось це все у комплексі, - говорить Надія. У нас має бути час для себе та своїх думок, щоб розкласти все по поличкам та спланувати що ми можемо зробити для себе й оточуючих.

Коло Well-being (відчуття благополуччя) включає вашу активну соціальну позицію, фізичне здоров'я, фінансове благополуччя й психологічний комфорт. З початком війни ми чітко відчули свою соціальну та громадську позицію. Ми відстоюємо та захищаємо своє. У різні способи та в межах можливостей, але на єдиний результат – підтримку наших захисників та перемогу. Звичайно мучить іноді фінансова сторона, бо зачепила вона абсолютно кожного, але ми не здаємось, тому що звикли бути сильними і прикладати чималих зусиль для свого добробуту. Пристосування до нових умов життя воєнного стану було непростим, але необхідним. Ми навчилися цінувати життя та своїх рідних.

Надія розповіла про щоденну роботу із тими, хто бачив війну не по телевізору. І вона дійшла висновку, що з дорослими краще працювати у групах, висловлюючи колективну підтримку, а от із дітьми краще наодинці, щоб дитині було легше відкритися. Дітки особливо гостро реагують на зміни, особливо ті, хто пережив війну на власні очі. Абсолютно всі морально травмовані. Але з цим треба працювати. І дуже добре у цьому процесі допомагають домашні тварини. Вони як заспокійливе, бо мурчання і розуміючий погляд гарантовані.

Як не відокремитись від світу та підняти самооцінку? - Можемо шляхом творіння чудових справ, де переповнюють гарні емоції, де ми максимально корисні та щасливі. Доведено, що ми запам'ятовуємо свої емоції та ті, які виникають у інших. Це неймовірно, коли ти викликаєш посмішку і гарний спогад, тому продовжуємо робити гарні справи. Проживаємо кожну мить значущо для свого життя, коли комфортно, не соромно та зразково для підростаючого покоління. Адже діти нас не чують – вони на нас дивляться. Вчимо їх зберігати дитячу безпосередність, щирість та добро в серцях. Здорова атмосфера в родині сприяє появі щасливих дорослих, бо батьки для дітей справжній острів спокою, безпеки та підтримки. Тому ми не маємо права сумніватись у власних силах.

Я розумію, визначаю і щось з цим роблю – це про наші почуття і емоції. Ми маємо чітко розуміти що відчуваємо і знати як керувати емоціями. 

Краще перемога для себе чи перемога разом? Зараз напевно – перемога разом, бо як ніколи ми розуміємо, що разом ми сильні та незламні. Разом ми потужна команда, яку важко збити з ритму. Ми як цілісний організм, який сукупно живе, а окремо - ні.

Порада на майбутнє – читайте книги, здобувайте нові знання, адже війна обов'язково скінчиться, а знання залишаться і сприятимуть успішному відродженню. Будуйте таке майбутнє, яке сподобається вам та вашим найдорожчим. 

Бережіть себе та Україну!

      Юлія ЖЕЛЄЗНОВА