Сьогодні Ірина Гудименко несе службу в поліції охорони — поліцейська взводу №2 роти охорони об’єктів та публічної безпеки Криворізького міського відділу. Щодня вона заступає на пости, забезпечуючи порядок і безпеку. Але за цим спокійним, на перший погляд, ритмом — роки війни, втрат і досвіду, який змінює назавжди.

Її шлях до поліції охорони пролягав через передову. У травні 2016 року Ірина підписала контракт зі Збройними силами України й стала бойовим медиком у 25-му окремому батальйоні «Київська Русь». Сім років — не в тилу, а там, де найгарячіше: окопи, бліндажі, постійна загроза життю і щоденна боротьба за чиєсь спасіння.

Вона не раз опинялася під обстрілами, пережила контузії, але щоразу поверталася до своїх — рятувати, підтримувати, витягувати з-під вогню. За ці роки Ірина врятувала не одне життя, і це — її найбільша нагорода. Водночас держава відзначила її мужність і відданість: медалі Президента України, відзнаки за участь в АТО та ООС, нагороди «Патріот України», «Ветеран АТО», медаль учасника бойових дій, відзнака «Чарівна сила України».

Ірина родом із Попасної на Луганщині — міста, де минули її дитинство та юність. Там вона навчалася у ліцеї, а згодом закінчила залізничний технікум. Але життя визначило для неї інший шлях — шлях служіння.

У 2023 році вона залишила військо через тяжке поранення чоловіка. Та навіть після цього не змогла відійти від справи, якій присвятила роки. Уже за рік Ірина повернулася до служби — цього разу в поліції охорони.

Її історія — про витримку і внутрішню силу. Про тих, хто не обирає легких шляхів і продовжує служити людям, де б не був — на передовій чи в мирному місті.

Криворізький міський відділ Управління поліції охорони в Дніпропетровській області