Як і будь-які інші масштабні потрясіння в житті, війна в країні має два основних впливи на психіку людини - тривога і стрес. Як впоратися з цим поліцейським охорони розповідає психологиня поліції охорони  Волині Тетяна Махновець.

 - Без перебільшення діяльність поліції є складною в багатьох аспектах, а в умовах війни тим паче. Поліцейські вимушені виконувати свої обов’язки, постійно наражаючись на небезпеку,- каже пані Тетяна. - Визначено, що поліцейські є в групі ризику, тому внаслідок надмірного стресу частіше потерпають від депресивних станів та схильні до самогубства. Подібна тенденція завдає шкоди стійкості правоохоронців, що істотно впливає на якість виконуваних обов’язків, особливо в умовах війни, котрі висувають підвищені вимоги до широкого спектра правоохоронних послуг.

Отож як розпізнати ознаки суїцидальної поведінки та що робити?  

Тунельне мислення. Наявність перманентного емоційного болю або депресивного стану, який вже надзвичайно важко переносити, так званого «тунельного» мислення (людина відчуває, що ходить по колу та не бачить виходу) із стану душевного страждання може підштовхнути людину до бажання скоїти суїцид. Тож слід звернути увагу, коли людина про це говорить або пише у соцмережах.

Прямо говорить про небажання жити. Варто звертати увагу на те, що людина говорить про небажання жити, має суїцидальні думки (особливо за наявності методу, наміру або навіть плану). 

Залежність. Додатковим фактором ризику є залежність від психоактивних речовин. Психоактивні речовини негативно впливають на адекватне сприйняття реальності, за наявності стану емоційного страждання це особливо критично. Наприклад, той же алкоголь є депресантом та може посилювати депресивний стан.

Спроби самогубства в минулому. Наявність суїцидальних спроб у минулому також є додатковим фактором ризику. Втім, суїцидонебезпечна криза схожа як у тих, хто переживає її вперше, так і у тих, у кого це не перша подібна криза. Загалом, вона характеризується наявністю гострого стану емоційного страждання, яке складається із емоційного болю та звуження когнітивної перспективи. Звуження когнітивної (пізнавальної) перспективи призводить до того, що проблема займає більшу частину процесу мислення, тому думки про потенційні рішення блокуються, тобто з’являється певна «зацикленість».

Загальні слова-маркери. Якщо людина не відповідає на пряме запитання : «Чи думаєте ви про самогубство?», існують певні загальні маркери, на які варто звернути увагу. Людина може говорити про те, що усі її проблеми скоро закінчаться, роздавати або продавати важливі для себе речі, а також говорити про стан безнадії та безпорадності у житті.

Фізичні маркери. Якщо ви помітили у розмові ознаки, що вказують на суїцидальний намір, варто також звернути увагу на фізичні маркери. Це емоційне страждання, зміна ваги та проблеми зі сном.

Самоушкодження. Самоушкоджуюча поведінка також є «тривожним дзвіночком». Так само має насторожити нерозсудлива поведінка. Наприклад, невиправданий ризик, такий як керування автомобілем у нетверезому стані або регулярне та значне перевищення швидкості при керуванні автомобілем або іншим транспортним засобом, регулярне нехтування правилами безпеки у різних ситуаціях, наприклад, під час занять спортом із підвищеним ризиком травматизму.

Не нехтувати погрозами накласти руки. Погрози вчинити самогубство або пости про це у соціальних мережах можуть виглядати маніпулятивно, проте не варто їх недооцінювати. По-перше, більшість таких маніпуляцій є неусвідомленими та часто являють собою завуальований крик про допомогу. У нашій культурі, на жаль, не прийнято просити про допомогу прямо, тому часом люди задовольняють цю потребу «обхідним шляхом», і якщо вже мова зайшла про самогубство, то емоційний стан людини є, як мінімум, не найкращим (мова не йде про професійних маніпуляторів). По-друге, погроза може перерости у демонстративну спробу самогубства, яка теж може бути вдалою.

Будьте поруч. Вкрай необхідно бути поруч та емоційно підтримувати близьку людину. Дуже важливо вислуховувати людину, але утримуватись від оцінок та порад без запиту самої людини. Проте і цього буває недостатньо. Переконайте людину звернутися по фахову допомогу до спеціалістів (психіатра/психолога).

Хочеться сказати головне: суїцид завжди страшно і боляче усім: самогубцю, його рідним і близьким.

Любіть життя, воно прекрасне.

 Управління поліції охорони у Волинській області