Уявляємо разом: людина перебуває в гостях. Їй відносно весело, затишно.

Припустимо, для випивки навіть є якийсь привід – скажімо, день народження товариша або що. Через деякий час у компанії стає годі знайти тверезу людину. Наш «герой» дивиться на годинник і вирішує прямувати додому. Йому навіть не спадає на думку іти пішки. Він сідає за кермо, голосно вмикає музику та їде.

Як гадаєте, чим закінчується історія? Правильно, на ранок він прямує у поліцію з проханням: «Дайте хоч якусь довідку про те, що моє авто конфісковане на потреби ЗСУ. Можливо, я після війни зможу його забрати?».

Ця історія – гірка правда для більше ста водіїв Рівненської області. Звертаємось до таких «героїв»! Шановні, ваша нахабність була показовою в мирний час, невже навіть зараз у вас повністю відімкнений холодний розум? Хто винен у вашій легковажності? Що має статися, аби ви назавжди закарбували у своїй свідомості: «Сідати за кермо нетверезим – зась!»? Припиніть наражати на небезпеку себе та оточуючих!

Поліція охорони Рівненщини