Немає українця якого б не торкнулась війна. Ми всі як один навчились підтримувати один одного, жити та продовжувати виборювати Перемогу кожен на своєму фронті. Це вже друге інтерв’ю співробітників поліції охорони для іноземних ЗМІ про війну. Мета: аби світ не забував про ницість рф, зламані долі, життя та стійкість українського народу.

Анастасія Кулікова – поліцейська, співробітниця поліції охорони Донеччини, яка знає, що таке втрачати власне житло через росію ще з далекого 2014 року. Але не дивлячись на життєві обставини, тендітна дівчина обрала для себе професію поліцейської.

Повномасштабне вторгнення Анастасія зустріла у Маріуполі. І знову відчула «русский мир», який нищив все навкруги. Однак, до останнього дівчина виконувала свій обов’язок: «Служити та захищати». Разом з підрозділом займалась евакуацією та порятунком людей.

Після Маріуполя її відділ було переведено до Покровську, де Анастасія продовжувала нести службу до 7 серпня 2023 року. В той день у місті пролунали чергові ракетні обстріли. Надаючи допомогу пораненим, дівчина сама постраждала у результаті повторного прильоту.

Контузія, численні поранення рук, довга реабілітація – ось, що знаходиться на одній стороні ваг, а з іншої – патріотизм, віра в українців та «я не могла інакше».

Зараз Анастасія продовжує лікування та повернулась на службу. Їй важко згадувати Маріуполь та майже як кожна друга українка – чекати коханого з фронту. І абсолютно неважко працювати, бо:

«Добросовісно виконувати свої обов’язки, працювати на благо країни – неважко, важко сидіти та роздавати поради, як робити краще» - Анастасія Кулікова, поліцейська охорони, українка.

Детальніше про обставини обстріли у Покровську та позицію жінки поліцейської в інтерв’ю для Psyhology today.  

Управління поліції охорони в Київській області