На сьогодні дуже важливим фактором розвитку сучасної держави є системне усунення умовних бар’єрів між людьми.

Одна із складових безбар’єрності – це толерантність. Толерантність — це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. 

24 лютого, коли росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну, звичне життя українців кардинально змінилося. З першого дня війни українці шукають відповіді на запитання, якими ніколи не задавалися раніше.

Нашим новим загальним бар’єром тепер стала війна. Нині ми точно розуміємо, що таке життя «до» та «після». І майже кожен в ці дні зіткнувся з багатьма ситуаціями вперше.

Так, усі люди різні і завдяки цьому кожен займається своєю справою, яка допомагає багатьом людям. Завдяки тому, що ми такі різні, ми виграємо.

Під час війни хтось поїхав, хтось залишився, хтось не може працювати й лише волонтерить, а хтось рятується фокусом на роботі. 

Варто пам’ятати одну істину - коли багато людей думають по-різному й рухаються в одному напрямку — це вільний рух вільних людей. Коли ж багато людей думають однаково й рухаються в одному напрямку — це культ.

Багато людей стверджують, що українці сваряться між собою, проте в тяжкі часи об’єднуються, а коли вони минають, знову сваряться. А дехто каже, що після нашої перемоги у цій війні ми станемо більш дружніми й любитимемо один одного, а інші, що буде як завжди.

Але варто зрозуміти, що наше майбутнє залежить тільки від нас та нашого вибору. Тож у ці дні, як ніколи, ми повинні толерантно ставитися до вибору інших.

 Будьмо толерантними та прямуємо до нашої Перемоги!

 Управління поліції охорони в Кіровоградській області